вдовий
ВДО́ВИЙ (УДО́ВИЙ), а, е. Який вдовіє.
Начитався піп удовий, Як святії жили (Рудан., Тв., 1956, 124).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вдовий — Вдовиний, (реґіоналізм) А старший братій пристане дебудь до вдової, [Звн 306]; [ВЛ] Словник з творів Івана Франка
- вдовий — вдо́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- вдовий — (удовий), -а, -е. Який вдовіє. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вдовий — ВДО́ВИЙ (УДО́ВИЙ), а, е. Який овдовів. Начитався піп удовий, Як святії жили (С. Руданський); Рука удової княгині – це найкоротший шлях до влади (К. Гриневичева). Словник української мови у 20 томах