1. Словник української мови в 11 томах

вдовичка

ВДОВИ́ЧКА (УДОВИ́ЧКА), и, ж. Пестл. до вдова́.

З розмови дізнаються хлопці, що вдовичка вона, сама й хліб косила (Гончар, Таврія.., 1957, 626).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдовичка — вдови́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вдовичка — (удовичка), -и, ж. Зменш.-пестл. до вдовиця (удовиця). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вдовичка — ВДОВИ́ЧКА (УДОВИ́ЧКА), и, ж. Пестл. до вдови́ця. З розмови дізнаються хлопці, що вдовичка вона, сама й хліб косила (О. Гончар); // ірон. Вдова. Настрашений бувший [колишній] цісарський жандарм .. Словник української мови у 20 томах
  4. вдовичка — див. вдова Словник синонімів Вусика
  5. вдовичка — Вдови́чка, -чки, -чці; -ви́чки, -ви́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)