1. Словник української мови в 11 томах

велемудрий

ВЕЛЕМУ́ДРИЙ, а, е, заст. Дуже розумний.

[Кассандра:] Я бачила, як молодик вродливий з веселим серцем на чужину плив, не посланцем народу велемудрим, не збройним вояком і не купцем (Л. Укр., II, 1951, 252);

[Голоси (з академії):] Нехай живе Василько велемудрий, Нехай пишається, як маків цвіт (Крот., Вибр., 1959, 523);

// ірон. Який претендує бути розумнішим, ніж є насправді.

[Xрапко:] Бач, він [син] тепер розумний став, учений та велемудрий, — зазнався! Батько що? (Мирний, V, 1955, 139).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. велемудрий — велему́дрий прикметник книжн. Орфографічний словник української мови
  2. велемудрий — Великомудрий, багато-розумний, мудрющий, мудрий-премудрий, всемудрий, стомудрий; ІР. хитромудрий. Словник синонімів Караванського
  3. велемудрий — -а, -е, заст. Дуже розумний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. велемудрий — ВЕЛЕМУ́ДРИЙ, а, е, книжн. Те саме, що великому́дрий. [Кассандра:] Я бачила, як молодик вродливий з веселим серцем на чужину плив, не посланцем народу велемудрим, не збройним вояком і не купцем (Леся Українка); [Голоси (з академії)... Словник української мови у 20 томах
  5. велемудрий — див. розумний Словник синонімів Вусика
  6. велемудрий — Велему́дрий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. велемудрий — Велемудрий, -а, -е Весьма мудрый. Словник української мови Грінченка