1. Словник української мови в 11 томах

вельмишановний

ВЕЛЬМИШАНО́ВНИЙ, а, е. Гідний великої поваги (узвичаєна форма ввічливості при звертанні до когось або при згадуванні когось).

З цим проханням ударяємося і до вельмишановного Марка Лукича (Мирний, V, 1955, 398);

Вельмишановний Якове Васильовичу! Я дуже радий, що Ви до мене обізвалися (Коцюб., ІII, 1956, 196);

— З плином часу, вельмишановна Варвара Павлівно, питання закуски все частіше стає в центрі моєї уваги (Собко, Справа.., 1959, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вельмишановний — вельмишано́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вельмишановний — -а, -е. Гідний великої поваги (узвичаєна форма ввічливості у звертанні до когось або згадуванні когось). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вельмишановний — ВЕЛЬМИШАНО́ВНИЙ, а, е. 1. Гідний великої шани, поваги. З цим проханням ударяємося і до вельмишановного Марка Лукича (Панас Мирний); – Почастуйте, мамо, мою молоду гетьманшу та моїх вельмишановних гостей тим медом (І. Словник української мови у 20 томах
  4. вельмишановний — див. бажаний; шановний Словник синонімів Вусика
  5. вельмишановний — Вельмишано́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)