велюровий

ВЕЛЮ́РОВИЙ, а, е. Прикм. до велю́р;

// Зробл. з велюру.

Юрко.. зняв з голови велюрового капелюха (Чорн., Визвол. земля, 1959, 81).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. велюровий — велю́ровий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. велюровий — -а, -е. Прикм. до велюр. || Зробл. з велюру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. велюровий — ВЕЛЮ́РОВИЙ, а, е. Стос. до велюру. Обстановка кімнати обмежувалася велюровим диваном (із журн.); // Зробл., зшитий із велюру. Обізвався з покуття широкоплечий чоловік, що сидів там у велюровім піджаку наопашки (Т. Осьмачка); Юрко .. зняв з голови велюрового капелюха (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах