велюровий
ВЕЛЮ́РОВИЙ, а, е. Прикм. до велю́р;
// Зробл. з велюру.
Юрко.. зняв з голови велюрового капелюха (Чорн., Визвол. земля, 1959, 81).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- велюровий — велю́ровий прикметник Орфографічний словник української мови
- велюровий — -а, -е. Прикм. до велюр. || Зробл. з велюру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- велюровий — ВЕЛЮ́РОВИЙ, а, е. Стос. до велюру. Обстановка кімнати обмежувалася велюровим диваном (із журн.); // Зробл., зшитий із велюру. Обізвався з покуття широкоплечий чоловік, що сидів там у велюровім піджаку наопашки (Т. Осьмачка); Юрко .. зняв з голови велюрового капелюха (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах