1. Словник української мови у 20 томах

велюровий

ВЕЛЮ́РОВИЙ, а, е.

Стос. до велюру.

Обстановка кімнати обмежувалася велюровим диваном (із журн.);

// Зробл., зшитий із велюру.

Обізвався з покуття широкоплечий чоловік, що сидів там у велюровім піджаку наопашки (Т. Осьмачка);

Юрко .. зняв з голови велюрового капелюха (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. велюровий — велю́ровий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. велюровий — -а, -е. Прикм. до велюр. || Зробл. з велюру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. велюровий — ВЕЛЮ́РОВИЙ, а, е. Прикм. до велю́р; // Зробл. з велюру. Юрко.. зняв з голови велюрового капелюха (Чорн., Визвол. земля, 1959, 81). Словник української мови в 11 томах