веляризація
ВЕЛЯРИЗА́ЦІЯ, ї, ж., лінгв.
Додаткова артикуляція приголосних звуків унаслідок підняття задньої частини спинки язика до м'якого піднебіння; ствердіння звуків.
Для задньоязикових приголосних веляризація є основною артикуляцією, звідки їх друга назва – велярні (з наук. літ.);
Веляризація різко знижує тон і шум при артикуляції приголосного звука, що спричиняє його тверду вимову (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- веляризація — веляриза́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- веляризація — -ї, ж., лінгв. Особливе ствердіння приголосного внаслідок піднесення задньої частини спинки язика до м'якого піднебіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- веляризація — веляриза́ція (від лат. velaris – задньопіднебінний) зміна (ствердіння) приголосного звука, яке утворюється внаслідок додаткового піднесення задньої частини спинки язика до м’якого піднебіння. Словник іншомовних слів Мельничука
- веляризація — ВЕЛЯРИЗА́ЦІЯ, ї, ж., лінгв. Особливе забарвлення (ствердіння) приголосного внаслідок піднесення задньої частини спинки язика до м’якого піднебіння. Словник української мови в 11 томах