вередливо
ВЕРЕДЛИ́ВО. Присл. до вередли́вий.
Вона весь час вередливо кривиться і постійно незадоволена з чогось (Коп., Десятикласники, 1938, 282);
Йому був добре знайомий і цей чагарник.. з вередливо покрученими корчами (Коцюб., І, 1955, 338).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вередливо — вередли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- вередливо — Присл. до вередливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вередливо — ВЕРЕДЛИ́ВО. Присл. до вередли́вий. Тіна мовчки вередливо випинає нижню вогку губу й сідає збоку столу на стілець, зараз же витягнувши тонкі, гарні ноги в дорогих, модних панчохах і граючи ними (В. Словник української мови у 20 томах
- вередливо — Вередливо нар. Капризно, прихотливо. Словник української мови Грінченка