1. Словник української мови у 20 томах

вередливо

ВЕРЕДЛИ́ВО.

Присл. до вередли́вий.

Тіна мовчки вередливо випинає нижню вогку губу й сідає збоку столу на стілець, зараз же витягнувши тонкі, гарні ноги в дорогих, модних панчохах і граючи ними (В. Винниченко);

Вона весь час вередливо кривиться і постійно незадоволена з чогось (О. Копиленко);

Коли султан заводив мову про походи проти невірних, вона затуляла йому уста, вередливо кривилася (П. Загребельний);

Йому був добре знайомий і цей чагарник .. з вередливо покрученими корчами (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вередливо — вередли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вередливо — Присл. до вередливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вередливо — ВЕРЕДЛИ́ВО. Присл. до вередли́вий. Вона весь час вередливо кривиться і постійно незадоволена з чогось (Коп., Десятикласники, 1938, 282); Йому був добре знайомий і цей чагарник.. з вередливо покрученими корчами (Коцюб., І, 1955, 338). Словник української мови в 11 томах
  4. вередливо — Вередливо нар. Капризно, прихотливо. Словник української мови Грінченка