вередливий
ВЕРЕДЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який капризує, постійно має примхи, якому важко догодити.
Хазяїн був задирливий і вередливий (Марко Вовчок);
Парасці .. дуже не до вподоби була ота нічна сторожа коло вередливої пані (І. Франко);
Була собі вдовиця, і росла при ній дочка, вередлива та бридка (Н. Забіла);
Знаю, що поранені здебільшого вередливі, як розбещені діти (Є. Доломан);
// Який виражає незадоволення, примхливість.
Коли пиховитий старший вередливим жестом скинув кирею.., кобзарі знову заграли (Іван Ле);
// Вибагливий, перебірливий.
Природжене почування краси .. зробило Михалчевського щодо дівчат трохи вередливим (І. Нечуй-Левицький).
2. перен. Мінливий, непостійний.
По Дніпру біліють вередливі піскуваті мілини (І. Нечуй-Левицький);
Що ота громовиця у квітні Над безлистям – омана лиха: Будуть .. морози досвітні, А земля вередлива й суха (Т. Масенко).
Значення в інших словниках
- вередливий — (який з примхами) примхливий, капризний, комизливий, химерний, перебірливий, (про смак) вибагливий, діал. примхуватий. Словник синонімів Полюги
- вередливий — вередли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- вередливий — Примхливий, вибагливий, перебірливий, жм. брикливий, вимисливий, забагливий, зап. капризний, сил. норовистий, з норовом; (- погоду) мінливий, непостійний. Словник синонімів Караванського
- вередливий — -а, -е. 1》 Який капризує, вередує, постійно має примхи; якому важко догодити. || Який виражає невдоволення, примхливість. || Надто вибагливий, перебірливий. 2》 перен. Мінливий, непостійний за своїми ознаками. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вередливий — Баламут, баловник, варивода, вереда, вередій, вередливець, вередник, вередовний, вередуля, вередун, вередунець (дит.), вередунчик (т.с. Словник синонімів Вусика
- вередливий — ВЕРЕДЛИ́ВИЙ (який вередує, постійно має примхи), ПРИМХЛИ́ВИЙ, КАПРИ́ЗНИЙ, КОМИ́ЗЛИВИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, ВИМИСЛИ́ВИЙ рідко, МОРО́ЧЛИВИЙ розм., ПРИМХУВА́ТИЙ зах.; ВИБА́ГЛИВИЙ (про смак і т. ін. Словник синонімів української мови
- вередливий — Вередли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вередливий — ВЕРЕДЛИ́ВИЙ, а, е. Який капризує, вередує, постійно має примхи; якому важко догодити. Хазяїн був задирливий і вередливий (Вовчок, І, 1955, 296); Парасці.. дуже не до вподоби була ота нічна сторожа коло вередливої пані (Фр. Словник української мови в 11 томах
- вередливий — Вередливий, -а, -е Капризный, прихотливый. Вередлива коза вовку користь. Ном. № 2630. Вередливе тілки воду варить. Ном. № 2727. Словник української мови Грінченка