вередливий

ВЕРЕДЛИ́ВИЙ (який вередує, постійно має примхи), ПРИМХЛИ́ВИЙ, КАПРИ́ЗНИЙ, КОМИ́ЗЛИВИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, ВИМИСЛИ́ВИЙ рідко, МОРО́ЧЛИВИЙ розм., ПРИМХУВА́ТИЙ зах.; ВИБА́ГЛИВИЙ (про смак і т. ін. — якому важко догодити); ЗАБА́ГЛИВИЙ (який має багато забаганок); БА́ЛУВАНИЙ (розбещений, із примхами). Була собі Галя,.. І багата, і вродлива, Тільки дуже вередлива (Л. Глібов); Андрій ріс балуваним і примхливим хлопчиськом (Д. Ткач); Марина то журилася, то сміялася або не знати чого ставала вередлива й капризна (І. Сенченко); (Клавочка:) Стійте, куди ж ви? І пожартувати не можна... Яке комизливе цвіркуня (І. Кочерга); Досягнувши свого, химерна дівчина втрачала спортивний інтерес до упокорення об'єкта (Ірина Вільде); Наш Фокс страшно перебірливий. Якийсь час узагалі не хотів їсти м'яса, тепер знову їсть (переклад М. Лукаша); — Сину мій, сину, — каже (Орлиха), — не бери тії багачки: буде вона дуже гордувати; се батькова дочка, вимислива й пишна (Марко Вовчок); — Ще не знаєте ви, що вселилася родичка до нас? Така вже ..морочлива — крий боже! (Марко Вовчок); — У вас є чудовий талант: розвеселяти молодих примхуватих дівчат (Г. Хоткевич); Хто храми.. Будує з мармуру, в горорізьбу фронтон Ясний оздоблює чи в лініях колон Задовольняє смак, вибагливий і строгий, — А я.. Хатинку виліпив (М. Рильський); Юзина приязнь була неспокійна, забаглива (Леся Українка). — Пор. 1. примхли́вий.

ВЕРЕДЛИ́ВИЙ (який виражає вередування, примхливість), ПРИМХЛИ́ВИЙ, КАПРИ́ЗНИЙ. Вона жила в розкошах і достатках і була переконана, що.. їй усе пробачається, усе дозволяється за один її порух очей і вередливу посмішку (Григорій Тютюнник); Стадницький подумав, сліпо поглянув на людей, закусив примхливі.. уста (М. Стельмах); Вона швидко глянула на нього. Капризна гримаса промайнула на обличчі (О. Копиленко).

МІНЛИ́ВИЙ (який швидко змінюється; який зазнає різких змін тощо), ЗМІ́ННИЙ, ПЕРЕМІ́ННИЙ, НЕПОСТІ́ЙНИЙ, ЗМІНЛИ́ВИЙ розм., ПЕРЕМІ́НЛИВИЙ розм., ВЕРЕДЛИ́ВИЙ розм.; НЕСТА́ЛИЙ, НЕСТІЙКИ́Й, ПЕРЕПА́ДИСТИЙ діал. (про погоду, настрій тощо); ПЕРЕЛИ́ВЧАСТИЙ (про барви). Нічна дорога, освітлена жовтуватим мінливим світлом фар, наче пропадає з його зору (Є. Гуцало); Чим живеш? Чого бажаєш? В чім змінне ти (серце) і в чім постійне? (І. Франко); До вечора точився бій з перемінним успіхом (П. Кочура); Непостійна була натура в Яші Дерези. У нього що не день, то й нове якесь захоплення (О. Донченко); Мої очі блищали, бо з полотна дивились вже на мене ті змінливі зелені вогні і старе золото пишного волосся (М. Коцюбинський); І звивавсь-розвивавсь у кадильній імлі Чорнооких красунь перемінливий рій (М. Чернявський); По Дніпру біліють вередливі піскуваті мілини (І. Нечуй-Левицький); Були вони (очі) й кольору невловимого та несталого, бо мінилися щогодини, щохвилини (О. Ільченко); Нестійкі врожаї; Перепадиста зима: то сніг, то дощ (Словник Б. Грінченка); Яринка дивилась на окуня, на сіро-зелені переливчасті узори на ньому (О. Донченко). — Пор. 2. рухли́вий.

ПРИМХЛИ́ВИЙ (якому властиві несподівані, нічим не обґрунтовані бажання, свавільні вигадки, дивацтва; якому важко догодити), ВИБА́ГЛИВИЙ, КАПРИ́ЗНИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ЗАБА́ГЛИВИЙ розм., ВИТВО́РНИЙ діал., ВИМИСЛИВИЙ діал., ПРИМХУВА́ТИЙ діал. Вдалася (дівчина) така примхлива, вередлива та перебірлива, що й те їй не так, і се не так, і все їй недогода (переклад М. Лукаша); — Може, трохи тіснувато, та ви не турбуйтеся. Я перекочую до канцелярії. — Дуже дякую. Я не вибаглива (І. Ле); Марина то журилася, то сміялася або не знати чого ставала вередлива й капризна (І. Сенченко); Ольга була тоді тендітна, але горда, химерна дівчина (О. Копиленко); — Не бери тієї багачки: буде вона дуже гордувати; се батькова дочка, вимислива й пишна (Марко Вовчок); — У вас є чудовий талант: розвеселяти молодих примхуватих дівчат (Г. Хоткевич). — Пор. 1. вередли́вий.