вередник

ВЕРЕДУ́Н (той, хто вередує, капризує), ВЕРЕДІ́Й, ВЕРЕДНИ́К, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́ розм., ПРИВЕРЕ́ДА розм., КАПРИЗУ́Н розм., КАПРИЗУ́ЛЯ розм., КОВЕРЗУ́Н розм., КОМИЗА́ розм., ПЕРЕБЕ́НДЯ розм. Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєшню для старих вередунів (І. Нечуй-Левицький); Чого тобі нестає ще? Ну, та й вередій же! (Словник Б. Грінченка); — Це ж не чоловік, а варивода, нудьга і печаль (М. Стельмах); Мала мама одинця.. Мамі з ним була біда: Одинець був вереда (Г. Бойко); Якщо дитину вже називають "капризуля", "вереда", то часто це означає, що капризи в неї — не випадок, а особливість поведінки (з журналу); — Як же вниз, коли я знизу? Ти не строй мені комизу! (П. Тичина).

ТАЛАБА́Н (трав'янистий бур'ян), ВЕРЕДНИ́К. Широко розповсюджені бур'яни — талабан польовий і грицики — часто розвиваються то як озимі, то як ярі (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вередник — вередни́к 1 іменник чоловічого роду, істота вередун вередни́к 2 іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. вередник — -а, ч. 1》 Те саме, що вередун. 2》 Трав'яниста рослина з родини хрестоцвітих; талабан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вередник — ВЕРЕДНИ́К¹, а́, ч., розм. Те саме, що вереду́н. Дитина, яка чекає свята Миколая, має пам'ятати: подарунок вона отримає як нагороду за поведінку впродовж року. Звісно, вередникові не завадить покласти різочку, але тільки поряд із подарунком (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. вередник — див. вередливий Словник синонімів Вусика
  5. вередник — ВЕРЕДНИ́К, а́, ч. 1. Те саме, що вереду́н. 2. (Thlaspi L.). Трав’яниста рослина з родини хрестоцвітих; талабан. Словник української мови в 11 томах
  6. вередник — Вередник, -ка м. 1) = вередій. 2) раст. Thlaspi arvense L. ЗЮЗО. I. 138. Словник української мови Грінченка