1. Словник української мови в 11 томах

вередник

ВЕРЕДНИ́К, а́, ч.

1. Те саме, що вереду́н.

2. (Thlaspi L.). Трав’яниста рослина з родини хрестоцвітих; талабан.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вередник — вередни́к 1 іменник чоловічого роду, істота вередун вередни́к 2 іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. вередник — -а, ч. 1》 Те саме, що вередун. 2》 Трав'яниста рослина з родини хрестоцвітих; талабан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вередник — ВЕРЕДНИ́К¹, а́, ч., розм. Те саме, що вереду́н. Дитина, яка чекає свята Миколая, має пам'ятати: подарунок вона отримає як нагороду за поведінку впродовж року. Звісно, вередникові не завадить покласти різочку, але тільки поряд із подарунком (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. вередник — див. вередливий Словник синонімів Вусика
  5. вередник — ВЕРЕДУ́Н (той, хто вередує, капризує), ВЕРЕДІ́Й, ВЕРЕДНИ́К, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́ розм., ПРИВЕРЕ́ДА розм., КАПРИЗУ́Н розм., КАПРИЗУ́ЛЯ розм., КОВЕРЗУ́Н розм., КОМИЗА́ розм., ПЕРЕБЕ́НДЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. вередник — Вередник, -ка м. 1) = вередій. 2) раст. Thlaspi arvense L. ЗЮЗО. I. 138. Словник української мови Грінченка