1. Словник української мови в 11 томах

веретка

ВЕРЕ́ТКА, ВЕРІ́ТКА, и, ж. Зменш. до вере́та.

Ноги його були накриті старою веріткою (Март., Тв., 1954, 44).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. веретка — Вері́тка, вере́тка: — грубе ряденце [44-1;IV] Словник з творів Івана Франка
  2. веретка — вере́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. веретка — верітка і верітчина, -и, ж. Те саме, що верета. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. веретка — ВЕРЕ́ТКА, ВЕРІ́ТКА, и, ж. Зменш. до вере́та. Ноги його були накриті старою веріткою (Л. Мартович); Оксана буде нести свої сніпки колосся, а хлопці ховатимуть ті ковіньки, що впали з верітки, у пазуху (В. Словник української мови у 20 томах
  5. веретка — див. рядно Словник синонімів Вусика
  6. веретка — Веретка, -ки ж. ум. отъ верета. Словник української мови Грінченка