верлань

Значення в інших словниках

1. верлань — -я, ч., розм. Той, хто багато кричить; криклива людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. верлань — ВЕРЛА́НЬ, я́, ч., розм., рідко. Той, хто багато кричить; криклива людина. Троянець Теленор одважний .. Горлань, верлань, кулачник страшний (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
3. Верлань — Верла́нь прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
4. верлань — див. крикливий Словник синонімів Вусика
5. верлань — КРИКУ́Н (той, хто часто й багато кричить), ВЕРЛА́НЬ розм., ЗІПА́КА розм.; ГОРЛА́НЬ розм., ГОРЛА́Й розм., ГОРЛОПА́Н розм., ГОРЛОДЕ́Р розм., ГОРЛА́Ч розм. (той, хто кричить на все горло); ГАРИ́КАЛО розм. (той, хто сердито покрикує); ВЕРЕСКУ́Н розм. Словник синонімів української мови
6. верлань — Верлань, -ня м. Крикунъ. Горлань, верлань, кулачник страшний. Котл. Ен. V. 66. Словник української мови Грінченка