верло
ВЕРЛО́, а́, с. Дишель кінного приводу.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- верло — верло́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- верло — -а, с. Дишель кінного приводу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- верло — ВЕРЛО́, а́, с. Дишель кінного привода. А там.., коло верла, саме лежали старі жорна (Т. Осьмачка). Словник української мови у 20 томах
- верло — див. горло Словник синонімів Вусика
- верло — Верло́, звичайно ви́рло, -ла, -лу; ви́рла, ви́рел Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- верло — Верло, -ла с. Рычагъ, къ которому припрягаютъ лошадей для приведенія въ дѣйствіе привода. Словник української мови Грінченка