1. Словник української мови в 11 томах

верхоріччя

ВЕРХОРІ́ЧЧЯ, я, с. Те саме, що верхі́в’я 3.

До Галича посунув люд звідусіль.. З верхоріччя і пониззя прибували одна за одною лодьї [човни] (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верхоріччя — верхорі́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. верхоріччя — -я, с. Те саме, що верхів'я 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. верхоріччя — ВЕРХОРІ́ЧЧЯ, я, с. Те саме, що верхі́в'я 3. Його [О. Олеся] дід і вихователь – орендатор панського маєтку на Слобожанщині; його рідні місця – сугуба провінція, верхоріччя Сули (М. Зеров); До Галича посунув люд звідусіль .. Словник української мови у 20 томах
  4. верхоріччя — ВЕРХІ́В'Я (верхня течія річки, а також місцевість, що прилягає до неї), ВЕРХОРІ́ЧЧЯ. Повз садиби з верхів'я річки пропливали крижини (А. Шиян); Верхоріччя Уралу бідне на воду (З. Тулуб). Словник синонімів української мови