верхоріччя
верхорі́ччя
-я, с.
Те саме, що верхів'я 3).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- верхоріччя — верхорі́ччя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- верхоріччя — ВЕРХОРІ́ЧЧЯ, я, с. Те саме, що верхі́в'я 3. Його [О. Олеся] дід і вихователь – орендатор панського маєтку на Слобожанщині; його рідні місця – сугуба провінція, верхоріччя Сули (М. Зеров); До Галича посунув люд звідусіль .. Словник української мови у 20 томах
- верхоріччя — ВЕРХІ́В'Я (верхня течія річки, а також місцевість, що прилягає до неї), ВЕРХОРІ́ЧЧЯ. Повз садиби з верхів'я річки пропливали крижини (А. Шиян); Верхоріччя Уралу бідне на воду (З. Тулуб). Словник синонімів української мови
- верхоріччя — ВЕРХОРІ́ЧЧЯ, я, с. Те саме, що верхі́в’я 3. До Галича посунув люд звідусіль.. З верхоріччя і пониззя прибували одна за одною лодьї [човни] (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 19). Словник української мови в 11 томах