вершинка

Значення в інших словниках

1. вершинка — верши́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. вершинка — -и, ж. Зменш. до вершина. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вершинка — ВЕРШИ́НКА, и, ж. Зменш. до верши́на. Зеленкуваті стріли травинок вигинались дугою, їхні вершинки хилились до землі під вагою прозорих краплин (Ю. Збанацький); За вершинкою одного з сусідніх пагорбів, так само, як і Катруха, в сніговій норі сидів комісар (Микита Чернявський). Словник української мови у 20 томах