вершницький
ВЕ́РШНИЦЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до ве́ршник 2.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вершницький — ве́ршницький прикметник Орфографічний словник української мови
- вершницький — -а, -е. Прикм. до вершник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вершницький — ВЕ́РШНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Стос. до вершника. – Хай же, – говорять довкола, – Встане і йде собі геть від вершницьких місць у театрі Той, що достатки його не доходять законної міри (М. Зеров, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах