1. Словник української мови в 11 томах

веселощі

ВЕСЕ́ЛОЩІ, ів, мн.

1. Стан внутрішнього задоволення, радісного настрою, безтурботності, схильності до розваг, жартів і т. ін.

Радістю і веселощами б’ється серце у Христі (Мирний, III, 1954, 37);

Серед гурту заробітчан-українців вибухнув сміх, хоч було в цьому більше гіркоти, ніж веселощів (Цюпа, Назустріч.., 1958, 102).

2. Веселі розваги, розмови і т. ін.

Розсівшись найближче до ялини, він [інспектор] підморгував на хлопців, диригував рукою, сміявся, заохочував школярів до веселощів (Вас., І, 1959, 314);

В розпал веселощів.. від грейдера до їхнього табору повернуло дві сліпучі фари (Ю. Янов., II, 1954, 139).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. веселощі — весе́лощі множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. веселощі — -ів, мн. 1》 Стан внутрішнього задоволення, радісного настрою, безтурботності, схильності до розваг, жартів і т. ін. 2》 Веселі розваги, розмови і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. веселощі — ВЕСЕ́ЛОЩІ, ів, мн. 1. Почуття внутрішнього задоволення, радісного настрою, безтурботності, схильності до розваг, жартів і т. ін. Радістю і веселощами б'ється серце у Христі (Панас Мирний); У серці – веселощі й зухвалість (Д. Словник української мови у 20 томах
  4. веселощі — I вечірки, вечорниці, витівки, витребеньки, галай-балай, грай-пустощі, грища, гулі, гулянка і гулянка, гульба, гульбища, гульбище, гульбощі, гуляння, гулятика, гульки, гульня, дозвілля, досвітки, забава, забави, забавки, засидини, ігрища, колодки... Словник синонімів Вусика
  5. веселощі — РОЗВА́ГА (те, що розвеселяє, розважає людину), УТІ́ХА (ВТІ́ХА), РОЗРА́ДА, УТІША́ННЯ (ВТІША́ННЯ), ВИ́ГРАШКА, ПОТУ́ХА розм.; ЗАБА́ВА, ЗА́БАВКА, ПОТІ́ХА, І́ГРАШКА розм., РО́ЗРИВКА діал. Словник синонімів української мови
  6. веселощі — Весе́лощі, -щів, -щам, -щами Правописний словник Голоскевича (1929 р.)