веселощі
I
вечірки, вечорниці, витівки, витребеньки, галай-балай, грай-пустощі, грища, гулі, гулянка і гулянка, гульба, гульбища, гульбище, гульбощі, гуляння, гулятика, гульки, гульня, дозвілля, досвітки, забава, забави, забавки, засидини, ігрища, колодки, пиятика (знев.), погостини, погуківщина, погулянка, погуляння, посиденьки, пустощі, пустування, розвага, розваги, розважання, розважаннячка, розгул (знев.), треньки-бреньки, утіха, швиглі-миглі
Фразеологічні синоніми: веселе дозвілля; веселі вечорниці; веселі грища; веселі гулі; веселі гульбища; веселі гульки; веселі досвітки; веселі забави; веселі забавки; веселі засидини; веселі ігрища; веселі колодки; веселі погостини; веселі посиденьки; веселі пустощі; веселі розваги; веселі розважаннячка
II
див. жарт
Значення в інших словниках
- веселощі — весе́лощі множинний іменник Орфографічний словник української мови
- веселощі — -ів, мн. 1》 Стан внутрішнього задоволення, радісного настрою, безтурботності, схильності до розваг, жартів і т. ін. 2》 Веселі розваги, розмови і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- веселощі — ВЕСЕ́ЛОЩІ, ів, мн. 1. Почуття внутрішнього задоволення, радісного настрою, безтурботності, схильності до розваг, жартів і т. ін. Радістю і веселощами б'ється серце у Христі (Панас Мирний); У серці – веселощі й зухвалість (Д. Словник української мови у 20 томах
- веселощі — РОЗВА́ГА (те, що розвеселяє, розважає людину), УТІ́ХА (ВТІ́ХА), РОЗРА́ДА, УТІША́ННЯ (ВТІША́ННЯ), ВИ́ГРАШКА, ПОТУ́ХА розм.; ЗАБА́ВА, ЗА́БАВКА, ПОТІ́ХА, І́ГРАШКА розм., РО́ЗРИВКА діал. Словник синонімів української мови
- веселощі — Весе́лощі, -щів, -щам, -щами Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- веселощі — ВЕСЕ́ЛОЩІ, ів, мн. 1. Стан внутрішнього задоволення, радісного настрою, безтурботності, схильності до розваг, жартів і т. ін. Радістю і веселощами б’ється серце у Христі (Мирний, III, 1954, 37); Серед гурту заробітчан-українців вибухнув сміх... Словник української мови в 11 томах