веселун

див. веселий; жартівник

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. веселун — веселу́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. веселун — -а, ч. Весела, життєрадісна людина; той, хто любить веселитися, жартувати і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. веселун — ВЕСЕЛУ́Н, а́, ч. Весела, життєрадісна людина; той, хто любить веселитися, жартувати і т. ін. Автором .. дотепу був Юлик Турбай, кмітливий і гострий на язик веселун (І. Словник української мови у 20 томах
  4. веселун — ВЕСЕЛУ́Н (весела, життєрадісна людина; той, хто любить веселитися), ВЕСЕЛЬЧА́К. Навіть шкільний веселун Терешко сидить непорушно, насупивши рідкуваті брови (І. Цюпа); Дотепник і весельчак,.. він був душею товариства (С. Добровольський). Словник синонімів української мови
  5. веселун — ВЕСЕЛУ́Н, а́, ч. Весела, життєрадісна людина; той, хто любить веселитися, жартувати і т. ін. І давно у нашій хаті Встали тато, встали мати, Встав Іванко-молодець, Веселун і в дуду грець (Стельмах, Колосок.., 1959, 103); Автором.. Словник української мови в 11 томах