весніти
ВЕСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок; поет.
1. Вступати в силу (провесну).
Це там, думаю, на Вкраїні саме весна весніє та садки вишневі розцвітають (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 45);
— Як весні весніти, так нашій радості бути (Турч., Зорі.., 1950, 138).
2. перен. Розквітати.
Хай весніють думи й пориви мої (Сос., Щоб сади.., 1947, 118);
Ясніє, весніє уся батьківщина, — Радіє радянський народ! (Тарн., З дал. дороги, 1961, 283).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- весніти — весні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- весніти — -ію, -ієш, недок., поет. 1》 Вступати в силу (про весну). 2》 перен. Розквітати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- весніти — ВЕСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., поет. 1. Розпочинатися або тривати (про весну в 1 знач.). – Як весні весніти, так нашій радості бути (А. Турчинська); Це там, думаю, на Вкраїні саме весна весніє та садки вишневі розцвітають (О. Гончар); // безос. Словник української мови у 20 томах
- весніти — ПРОЦВІТА́ТИ (успішно розвиватися у сприятливих умовах), РОЗКВІТА́ТИ, РОЗЦВІТА́ТИ рідше, ЦВІСТИ́, КВІ́ТНУТИ, КВІТУВА́ТИ, ПРОКВІТА́ТИ розм., ВЕСНІ́ТИ поет. — Док.: процвісти́ рідко розкві́тнути, розцвісти́, прокві́тнути. Словник синонімів української мови