1. Словник синонімів української мови

весніти

ПРОЦВІТА́ТИ (успішно розвиватися у сприятливих умовах), РОЗКВІТА́ТИ, РОЗЦВІТА́ТИ рідше, ЦВІСТИ́, КВІ́ТНУТИ, КВІТУВА́ТИ, ПРОКВІТА́ТИ розм., ВЕСНІ́ТИ поет. — Док.: процвісти́ рідко розкві́тнути, розцвісти́, прокві́тнути. (Річард:) В тих палацах, немов заморські квіти, процвітають таланти виборні (Леся Українка); В цій любові розквітати Будеш вічно, краща в світі, Земле моя, світла мати (М. Нагнибіда); Вічна слава братам, що упали в бою, щоб життя розцвітало й шуміло (В. Сосюра); Жили, цвіли, сміялися, любили Веселі хлопці (М. Рильський); Я там любив і працював. Там квітло щастя золотеє і одцвіло... (В. Сосюра); — Чи ж можна так хнюпитись, .. коли навколо квітує життя? (Ю. Збанацький); Всьому давала лад Уляна, і, тільки дякуючи їй, проквітало домашнє господарство (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. весніти — весні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. весніти — -ію, -ієш, недок., поет. 1》 Вступати в силу (про весну). 2》 перен. Розквітати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. весніти — ВЕСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., поет. 1. Розпочинатися або тривати (про весну в 1 знач.). – Як весні весніти, так нашій радості бути (А. Турчинська); Це там, думаю, на Вкраїні саме весна весніє та садки вишневі розцвітають (О. Гончар); // безос. Словник української мови у 20 томах
  4. весніти — ВЕСНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок; поет. 1. Вступати в силу (провесну). Це там, думаю, на Вкраїні саме весна весніє та садки вишневі розцвітають (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 45); — Як весні весніти, так нашій радості бути (Турч., Зорі.., 1950, 138). 2. перен. Словник української мови в 11 томах