1. Словник української мови в 11 томах

вештання

ВЕ́ШТАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ве́штатися.

В кімнатах було чути біганину, вештання (Н.-Лев., III, 1956, 45);

Я дивуюся, що за приємність знаходиш ти в тому вештанні (Галан, Гори.., 1956, 162).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вештання — ве́штання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вештання — -я, с., розм. Дія за знач. вештатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вештання — ВЕ́ШТАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ве́штатися і ве́штати. В кімнатах було чути біганину, вештання (І. Нечуй-Левицький); Стара Сойка, здавалося, мала лихий сон. По довгім вештанню [вештанні] з одного кута свого обійстя в інше сіла й завила (О. Словник української мови у 20 томах
  4. вештання — Ве́штання, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. вештання — Вештання, -ня с. Хожденіе туда и сюда, шатаніе. Котл. Ен. V. 67. Словник української мови Грінченка