1. Словник української мови у 20 томах

вештання

ВЕ́ШТАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. ве́штатися і ве́штати.

В кімнатах було чути біганину, вештання (І. Нечуй-Левицький);

Стара Сойка, здавалося, мала лихий сон. По довгім вештанню [вештанні] з одного кута свого обійстя в інше сіла й завила (О. Кобилянська);

Я дивуюся, що за приємність знаходиш ти в тому вештанні (Я. Галан);

Варяги Ярославові .. трюхикали собі по Звіринцю, .. не дуже-то й задоволені безцільним вештанням під холодним дощем (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вештання — ве́штання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вештання — -я, с., розм. Дія за знач. вештатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вештання — Ве́штання, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вештання — ВЕ́ШТАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ве́штатися. В кімнатах було чути біганину, вештання (Н.-Лев., III, 1956, 45); Я дивуюся, що за приємність знаходиш ти в тому вештанні (Галан, Гори.., 1956, 162). Словник української мови в 11 томах
  5. вештання — Вештання, -ня с. Хожденіе туда и сюда, шатаніе. Котл. Ен. V. 67. Словник української мови Грінченка