1. Словник української мови в 11 томах

взаємно

ВЗАЄ́МНО. Присл. до взає́мний.

Література й народна поезія — рідні сестри, що взаємно збагачуються, що живуть і житимуть у добрій творчій злагоді (Рильський, III, 1956, 143);

Зустріч двох колон, хай навіть пошарпаних, втомлених, обтяжених масою хворих та поранених, якось одразу взаємно посилила, збадьорила людей (Гончар, Таврія.., 1957, 414).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. взаємно — взаємно – взаємо... Взаємно, прислівник. Пишеться окремо від наступних слів. Взаємно вигідний, взаємно корисний, взаємно перпендикулярний, взаємно протилежний тощо (але: взаємно-зворотний, взаємно-однозначний). Взаємо... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. взаємно — взає́мно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. взаємно — Присл. до взаємний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. взаємно — ВЗАЄ́МНО. Присл. до взає́мний. Література й народна поезія – рідні сестри, що взаємно збагачуються, що живуть і житимуть у добрій творчій злагоді (М. Словник української мови у 20 томах
  5. взаємно — ВЗАЄ́МНО (проявляючись однаково з обох сторін стосовно один до одного), ОБОПІ́ЛЬНО, НАВЗА́ЄМ рідше. Зустріч двох колон, хай навіть пошарпаних,.. якось одразу взаємно посилила, збадьорила людей (О. Гончар); Вони.. Словник синонімів української мови
  6. взаємно — Взає́мно, nприсл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)