1. Словник української мови в 11 томах

взаємний

ВЗАЄ́МНИЙ, а, е. Який однаково виявляється з обох сторін, між ким-, чим-небудь по відношенню один до одного; обопільний.

Гриневецький сміявся з симпатії Павлика до мене, а ще гірше сміявся, коли я сказала, що та симпатія взаємна (Л. Укр.,V, 1956, 47);

Повна рівноправність, взаємне поважання незалежності й суверенітету, братерська взаємодопомога і співробітництво — характерні риси відносин між країнами соціалістичної співдружності (Програма КПРС, 1961, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. взаємний — (який однаково виявляється при стосунках) обопільний. Словник синонімів Полюги
  2. взаємний — взає́мний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. взаємний — Обопільний; (зиск) спільний; (зв'язок) двобічний, двосторонній. Словник синонімів Караванського
  4. взаємний — -а, -е. Який однаково виявляється з обох сторін, між ким-, чим-небудь стос. один до одного; обопільний. Взаємна власність — об'єднання капіталів різних інвесторів для капіталовкладень в різні об'єкти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. взаємний — Обопільний Словник чужослів Павло Штепа
  6. взаємний — ВЗАЄ́МНИЙ, а, е. Який однаково виявляється стосовно один одного; обопільний. Гриневецький сміявся з симпатії Павлика до мене, а ще гірше сміявся, коли я сказала, що та симпатія взаємна (Леся Українка); Взаємне довір'я було встановлене зразу... Словник української мови у 20 томах
  7. взаємний — ВЗАЄ́МНИЙ (який однаково виявляється з обох сторін стосовно один до одного), ОБОПІ́ЛЬНИЙ. В їх розмові відчувалась взаємна ніжність (М. Трублаїні); Мені так приємно було дістати Вашого листа, який свідчить, що.. наші симпатії — обопільні (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
  8. взаємний — Взає́мний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)