1. Словник української мови в 11 томах

взірцево

ВЗІРЦЕ́ВО. Присл. до взірце́вий.

2. Мав [дім] перед фронтоном чудовий зільник і невеликий, взірцево заложений сад (Коб., III, 1956, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. взірцево — взірце́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. взірцево — ВЗІРЦЕ́ВО (рідко УЗІРЦЕ́ВО). Присл. до взірце́вий. Мав [дім] перед фронтоном чудовий зільник і невеликий, взірцево заложений сад (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах