1. Словник української мови в 11 томах

взірцевий

ВЗІРЦЕ́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до взіре́ць 1, 2.

2. Який може бути зразком для інших; дуже гарний; відмінний.

[Префект:] Друже, ти й так уже великого досяг: взірцевий маєш хор панегіристів, такий і в Римі не щодня почуєш (Л. Укр., III, 1952, 448);

Другого дня дядя Ваня застав своє робоче місце у взірцевому стані й міг лише здогадуватись, хто йому допоміг (Ю. Янов., II, 1954, 101).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. взірцевий — взірце́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. взірцевий — Зразковий, кн. еталонний, сил. показовий; (товар) відмінний, першокласний, г. люксусовий, обр. перша кляса. ВЗ... крім наведених тут слів, див. УЗ... Словник синонімів Караванського
  3. взірцевий — -а, -е. 1》 Прикм. до взірець 1), 2). 2》 Який може бути зразком для інших; дуже гарний; відмінний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. взірцевий — ВЗІРЦЕ́ВИЙ (рідко УЗІРЦЕ́ВИЙ), а, е. Який може бути зразком для інших; дуже гарний; гідний наслідування. [Префект:] Друже, ти й так уже великого досяг: взірцевий маєш хор панегіристів, такий і в Римі не щодня почуєш (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  5. взірцевий — взірце́вий гідний прикладу, зразковий (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. взірцевий — див. досконалий Словник синонімів Вусика
  7. взірцевий — ЗРАЗКО́ВИЙ (про кого-, що-небудь — який може бути прикладом для інших), ВЗІРЦЕ́ВИЙ, ПОКАЗО́ВИЙ (про що-небудь); ТИПО́ВИЙ (який є зразком, стандартом для створення однорідних явищ, фактів і т. ін.). Словник синонімів української мови
  8. взірцевий — Взірце́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)