1. Словник української мови в 11 томах

вибагливо

ВИБА́ГЛИВО. Присл. до виба́гливий.

Хата гарна, убрана майже вибагливо (Мак., Вибр., 1954, 41);

В парадних залах скинули з меблів чохли й заквітли ніжними ясними кольорами модні крісла й канапи з вибагливо викрученими ніжками (Тулуб, Людолови, І, 1957, 92).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибагливо — виба́гливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. вибагливо — Присл. до вибагливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибагливо — ВИБА́ГЛИВО. Присл. до виба́гливий. Юрій Шевельов ставився до людей, що оточували його, дуже вибагливо (з газ.); Хата гарна, убрана майже вибагливо (О. Словник української мови у 20 томах