1. Словник української мови в 11 томах

вибагливий

ВИБА́ГЛИВИЙ, а, е.

1. Який ставить великі вимоги; вимогливий.

В Галичині з’являються раз у раз артисти дуже здібні й талановиті.., що можуть гідно задовольнити вимоги навіть вибагливої критики (Фр., XVI, 1955, 197);

Його роботі навіть вибагливий Іван Антонович давав позитивну оцінку (Гончар, І, 1954, 217);

// Якому важко догодити; дуже розбірливий, примхливий.

Мальовничі схили річки де в чому поступаються Псьоловим, але це тільки на вибагливий смак закоханих у Псьол (Ю. Янов., II, 1954, 179).

2. до чого. Який має великі потреби в чому-небудь.

Редиска дуже вибаглива до світла (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 66);

Коні цього типу досить витривалі в роботі, енергійні, але більш вибагливі до умов утримання (Конярство, 1957, 62).

3. Вигадливий, складніший, ніж звичайно.

Вітрини крамниць розписані срібними вибагливими мережами (Донч., V, 1957, 440);

Архітектура спільної хати не була вибаглива, бо комунівські будівничі не бачили ще відповідних зразків (Ю. Янов., II, 1954, 155).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибагливий — виба́гливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вибагливий — Вимогливий, перебірливий, ВЕРЕДЛИВИЙ, р. забагливий. Словник синонімів Караванського
  3. вибагливий — -а, -е. 1》 Який ставить великі вимоги; вимогливий. || Якому важко догодити; дуже розбірливий, примхливий. 2》 до чого. Який має великі потреби в чому-небудь. 3》 Вигадливий, складніший, ніж звичайно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вибагливий — ВИБА́ГЛИВИЙ, а, е. 1. Який ставить великі вимоги; вимогливий. В Галичині з'являються раз у раз артисти дуже здібні й талановиті.., що можуть гідно задовольнити вимоги навіть вибагливої критики (І. Словник української мови у 20 томах
  5. вибагливий — див. вимогливий Словник синонімів Вусика
  6. вибагливий — ВЕРЕДЛИ́ВИЙ (який вередує, постійно має примхи), ПРИМХЛИ́ВИЙ, КАПРИ́ЗНИЙ, КОМИ́ЗЛИВИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, ВИМИСЛИ́ВИЙ рідко, МОРО́ЧЛИВИЙ розм., ПРИМХУВА́ТИЙ зах.; ВИБА́ГЛИВИЙ (про смак і т. ін. Словник синонімів української мови
  7. вибагливий — Виба́гливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)