вибагливий

Вимогливий, перебірливий, ВЕРЕДЛИВИЙ, р. забагливий.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибагливий — виба́гливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вибагливий — -а, -е. 1》 Який ставить великі вимоги; вимогливий. || Якому важко догодити; дуже розбірливий, примхливий. 2》 до чого. Який має великі потреби в чому-небудь. 3》 Вигадливий, складніший, ніж звичайно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибагливий — ВИБА́ГЛИВИЙ, а, е. 1. Який ставить великі вимоги; вимогливий. В Галичині з'являються раз у раз артисти дуже здібні й талановиті.., що можуть гідно задовольнити вимоги навіть вибагливої критики (І. Словник української мови у 20 томах
  4. вибагливий — див. вимогливий Словник синонімів Вусика
  5. вибагливий — ВЕРЕДЛИ́ВИЙ (який вередує, постійно має примхи), ПРИМХЛИ́ВИЙ, КАПРИ́ЗНИЙ, КОМИ́ЗЛИВИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, ВИМИСЛИ́ВИЙ рідко, МОРО́ЧЛИВИЙ розм., ПРИМХУВА́ТИЙ зах.; ВИБА́ГЛИВИЙ (про смак і т. ін. Словник синонімів української мови
  6. вибагливий — Виба́гливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вибагливий — ВИБА́ГЛИВИЙ, а, е. 1. Який ставить великі вимоги; вимогливий. В Галичині з’являються раз у раз артисти дуже здібні й талановиті.., що можуть гідно задовольнити вимоги навіть вибагливої критики (Фр. Словник української мови в 11 томах