вибагливий

ВЕРЕДЛИ́ВИЙ (який вередує, постійно має примхи), ПРИМХЛИ́ВИЙ, КАПРИ́ЗНИЙ, КОМИ́ЗЛИВИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, ВИМИСЛИ́ВИЙ рідко, МОРО́ЧЛИВИЙ розм., ПРИМХУВА́ТИЙ зах.; ВИБА́ГЛИВИЙ (про смак і т. ін. — якому важко догодити); ЗАБА́ГЛИВИЙ (який має багато забаганок); БА́ЛУВАНИЙ (розбещений, із примхами). Була собі Галя,.. І багата, і вродлива, Тільки дуже вередлива (Л. Глібов); Андрій ріс балуваним і примхливим хлопчиськом (Д. Ткач); Марина то журилася, то сміялася або не знати чого ставала вередлива й капризна (І. Сенченко); (Клавочка:) Стійте, куди ж ви? І пожартувати не можна... Яке комизливе цвіркуня (І. Кочерга); Досягнувши свого, химерна дівчина втрачала спортивний інтерес до упокорення об'єкта (Ірина Вільде); Наш Фокс страшно перебірливий. Якийсь час узагалі не хотів їсти м'яса, тепер знову їсть (переклад М. Лукаша); — Сину мій, сину, — каже (Орлиха), — не бери тії багачки: буде вона дуже гордувати; се батькова дочка, вимислива й пишна (Марко Вовчок); — Ще не знаєте ви, що вселилася родичка до нас? Така вже ..морочлива — крий боже! (Марко Вовчок); — У вас є чудовий талант: розвеселяти молодих примхуватих дівчат (Г. Хоткевич); Хто храми.. Будує з мармуру, в горорізьбу фронтон Ясний оздоблює чи в лініях колон Задовольняє смак, вибагливий і строгий, — А я.. Хатинку виліпив (М. Рильський); Юзина приязнь була неспокійна, забаглива (Леся Українка). — Пор. 1. примхли́вий.

ВИБА́ГЛИВИЙ до чого (про рослини — який має великі потреби в чому-небудь), ВИМО́ГЛИВИЙ, ПРИМХЛИ́ВИЙ. До ґрунту горох вибагливий (з посібника); У період проростання насіння гречка вимоглива до тепла (з журналу).

ВИМО́ГЛИВИЙ (який ставить великі вимоги щодо виконання, вибору, оцінки чого-небудь), ВИБА́ГЛИВИЙ, КРИТИ́ЧНИЙ, СУВО́РИЙ підсил., ПРИСКІ́ПЛИВИЙ підсил., ПРИЧІ́ПЛИВИЙ підсил. На репетиціях він (диригент) був таким вимогливим і суворим, що оркестранти скаржилися на нього сусідам і жінкам вдома (О. Сизоненко); — Читач тепер пішов вибагливий, він і читає, він і критикує прочитане (Ю. Мокрієв); Був з годину доброзичним,.. з півгодини був критичним, Трохи менш — самокритичним (С. Воскрекасенко); Залишитися в дідуся було б зовсім не погано. Хоч, правда, бабуся дуже вже прискіплива (Ю. Збанацький); Причіпливий учитель.

ПРИМХЛИ́ВИЙ (якому властиві несподівані, нічим не обґрунтовані бажання, свавільні вигадки, дивацтва; якому важко догодити), ВИБА́ГЛИВИЙ, КАПРИ́ЗНИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ЗАБА́ГЛИВИЙ розм., ВИТВО́РНИЙ діал., ВИМИСЛИВИЙ діал., ПРИМХУВА́ТИЙ діал. Вдалася (дівчина) така примхлива, вередлива та перебірлива, що й те їй не так, і се не так, і все їй недогода (переклад М. Лукаша); — Може, трохи тіснувато, та ви не турбуйтеся. Я перекочую до канцелярії. — Дуже дякую. Я не вибаглива (І. Ле); Марина то журилася, то сміялася або не знати чого ставала вередлива й капризна (І. Сенченко); Ольга була тоді тендітна, але горда, химерна дівчина (О. Копиленко); — Не бери тієї багачки: буде вона дуже гордувати; се батькова дочка, вимислива й пишна (Марко Вовчок); — У вас є чудовий талант: розвеселяти молодих примхуватих дівчат (Г. Хоткевич). — Пор. 1. вередли́вий.