вибагливий
ВИБА́ГЛИВИЙ, а, е.
1. Який ставить великі вимоги; вимогливий.
В Галичині з'являються раз у раз артисти дуже здібні й талановиті.., що можуть гідно задовольнити вимоги навіть вибагливої критики (І. Франко);
Його роботі навіть вибагливий Іван Антонович давав позитивну оцінку (О. Гончар);
// Якому важко догодити; дуже розбірливий, примхливий.
Мальовничі схили річки де в чому поступаються Псьоловим [Псловим], але це тільки на вибагливий смак закоханих у Псьол [Псел] (Ю. Яновський).
2. до чого. Який має великі потреби в чому-небудь.
Редиска дуже вибаглива до світла (з наук.-попул. літ.).
3. Вигадливий; складніший, ніж звичайно.
Вітрини крамниць розписані срібними вибагливими мережами (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибагливий — виба́гливий прикметник Орфографічний словник української мови
- вибагливий — Вимогливий, перебірливий, ВЕРЕДЛИВИЙ, р. забагливий. Словник синонімів Караванського
- вибагливий — -а, -е. 1》 Який ставить великі вимоги; вимогливий. || Якому важко догодити; дуже розбірливий, примхливий. 2》 до чого. Який має великі потреби в чому-небудь. 3》 Вигадливий, складніший, ніж звичайно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вибагливий — див. вимогливий Словник синонімів Вусика
- вибагливий — ВЕРЕДЛИ́ВИЙ (який вередує, постійно має примхи), ПРИМХЛИ́ВИЙ, КАПРИ́ЗНИЙ, КОМИ́ЗЛИВИЙ, ХИМЕ́РНИЙ, ПЕРЕБІ́РЛИВИЙ, ВИМИСЛИ́ВИЙ рідко, МОРО́ЧЛИВИЙ розм., ПРИМХУВА́ТИЙ зах.; ВИБА́ГЛИВИЙ (про смак і т. ін. Словник синонімів української мови
- вибагливий — Виба́гливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вибагливий — ВИБА́ГЛИВИЙ, а, е. 1. Який ставить великі вимоги; вимогливий. В Галичині з’являються раз у раз артисти дуже здібні й талановиті.., що можуть гідно задовольнити вимоги навіть вибагливої критики (Фр. Словник української мови в 11 томах