1. Словник української мови в 11 томах

вибачний

ВИБА́ЧНИ́Й, а́чна́, а́чне́. Який вибачає кому-небудь щось, ставиться поблажливо до когось.

Бу́дьте виба́чні́ — вибачте, не вважайте за провину.

— Най пан будуть вибачні, —мовив з лукавою покорою один селянин (Фр., II, 1951, 265);

— Частуйтеся і будьте вибачними, якщо неповний лад на вдовиній бесіді буде (Л. Укр., III, 1952, 403);

Несподівано господар запитав: — Будьте вибачні за цікавість: ви діток маєте? (М. Ол., Чуєш.., 1959, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибачний — виба́чни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вибачний — -ачна, -ачне. Який вибачає кому-небудь щось, ставиться поблажливо до когось. Будьте вибачні — вибачте, не вважайте за провину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибачний — ВИБА́ЧНИ́Й, а́чна́, а́чне́, рідко. Те саме, що виба́чливий. Словник української мови у 20 томах
  4. вибачний — див. Добрий Словник синонімів Вусика
  5. вибачний — Виба́чни́й, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вибачний — Вибачний, -а, -е Извиняющій, прощающій. будьте вибачні. Извините, простите. Вх. Лем. 397. Словник української мови Грінченка