1. Словник української мови в 11 томах

виброджувати

ВИБРО́ДЖУВАТИ¹, ує, недок., ВИ́БРОДИТИ, ить, док. Кінчати бродіння, набуваючи нових якостей у зв’язку з цим процесом.

Виступати з непродуманою промовою, — це однаково, що пригощати людей вином, яке ще не вибродило (Руд., Остання шабля, 1959, 305);

*Образно. Легкий вітер доносить з луків запах свіжого сіна, а недалеко від траншей пахне яблуками силос, у соках якого виброджує частка і твоєї праці (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 95).

ВИБРО́ДЖУВАТИ² див. вибро́дити.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виброджувати — вибро́джувати 1 дієслово недоконаного виду кінчати бродіння вибро́джувати 2 дієслово недоконаного виду обходити все Орфографічний словник української мови
  2. виброджувати — -ує, недок., вибродити, -ить, док. Кінчати бродіння, набуваючи нових якостей у зв'язку з цим процесом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виброджувати — ВИБРО́ДЖУВАТИ¹, ує, недок., ВИ́БРОДИТИ, ить, док. Закінчувати бродіння, набуваючи нових якостей. Осінь – пора весіль. У погребах виброджують вина та інші напої (з публіц. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. виброджувати — ВИХО́ДИТИ (іти звідки-небудь назовні, за межі чогось), ВИХОДЖА́ТИ (ВИХОЖА́ТИ рідко) поет.; ВИ́ДИБАТИ розм., ВИДИ́БУВАТИ розм. (повільно); ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИСЛИЗА́ТИ розм., ВИСМИ́КУВАТИСЯ розм., ВИСКО́ВЗУВАТИ розм., ВИСКОВЗА́ТИ розм. Словник синонімів української мови