виварювати
ВИВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ВАРИТИ, рю, риш, док., перех.
1. Варячи що-небудь, добувати, одержувати якісь речовини.
Селяни Галичини виварювали сіль, яку збували на місцевому ринку (Іст. УРСР, I, 1953, 183);
Щоб видобути чистий озокерит, породу виварюють у котлах, причому озокерит спливає (Гірн. пром., 1957, 98);
Накопавши всякого отруйного зілля та коріння, вона виварила його, щоб мати під рукою трутизну (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 255).
◊ Вива́рювати (ви́варити) во́ду з кого, кому — те саме, що Вари́ти во́ду ( див. вари́ти).
— Я йому виварила воду раз і другий! Тепер мене слухатиме й поважатиме (Н.-Лев., І, 1956, 393);
Вона з сльозами на очах розповіла, як за день роботи на городі пані Тереза так виварила з неї воду, що ледве волочила ноги (Чорн., Визвол. земля, 1959, 72).
2. Варячи, очищати від чого-небудь, позбавляти бруду; довго варити в чомусь.
На столику.. парував величезний бляшаний самовар відер на десять — у таких самоварах виварюють білизну (Смолич, V, 1959, 461);
Замаслені ганчірки не слід викидати; їх треба виварити в розчині кальцинованої соди (Пересувні кінопр., 1959, 225);
// Довго варячи, позбавляти смакових або поживних якостей.
Виварити м’ясо.
Значення в інших словниках
- виварювати — вива́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- виварювати — -юю, -юєш, недок., виварити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Варячи що-небудь, добувати, одержувати якісь речовини. 2》 Варячи, очищати від чого-небудь, позбавляти бруду; довго варити в чомусь. || Довго варячи, позбавляти смакових або поживних якостей. Виварити м'ясо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виварювати — ВИВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ВАРИТИ, рю, риш, док., що. 1. Варячи що-небудь, добувати, одержувати якісь речовини. Селяни Галичини виварювали сіль, яку збували на місцевому ринку (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- виварювати — див. нищити Словник синонімів Вусика
- виварювати — вари́ти (вива́рювати) / ви́варити во́ду з кого, рідше кому. Знущатися з кого-небудь, показуючи свої примхи, вередуючи перед ким-небудь, висуваючи надмірні вимоги або прискіпуючись до когось. — Підпара варив з челяді воду (М. Фразеологічний словник української мови
- виварювати — Вива́рювати, -рюю, -рюєш; -ва́рюй, -рюйте; ви́варити, -варю, -риш, -рять; ви́вари, -варім, -варіть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- виварювати — Виварювати, -рюю, -єш сов. в. виварити, -рю, -риш, гл. Вываривать, выварить. ви́варив з нього воду. Измучилъ его, истомилъ. Ном. № 2727. Словник української мови Грінченка