1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

виварювати

Вива́рювати, -рюю, -рюєш; -ва́рюй, -рюйте; ви́варити, -варю, -риш, -рять; ви́вари, -варім, -варіть

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виварювати — вива́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виварювати — -юю, -юєш, недок., виварити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Варячи що-небудь, добувати, одержувати якісь речовини. 2》 Варячи, очищати від чого-небудь, позбавляти бруду; довго варити в чомусь. || Довго варячи, позбавляти смакових або поживних якостей. Виварити м'ясо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виварювати — ВИВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ВАРИТИ, рю, риш, док., що. 1. Варячи що-небудь, добувати, одержувати якісь речовини. Селяни Галичини виварювали сіль, яку збували на місцевому ринку (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. виварювати — див. нищити Словник синонімів Вусика
  5. виварювати — вари́ти (вива́рювати) / ви́варити во́ду з кого, рідше кому. Знущатися з кого-небудь, показуючи свої примхи, вередуючи перед ким-небудь, висуваючи надмірні вимоги або прискіпуючись до когось. — Підпара варив з челяді воду (М. Фразеологічний словник української мови
  6. виварювати — ВИВА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ВАРИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Варячи що-небудь, добувати, одержувати якісь речовини. Селяни Галичини виварювали сіль, яку збували на місцевому ринку (Іст. Словник української мови в 11 томах
  7. виварювати — Виварювати, -рюю, -єш сов. в. виварити, -рю, -риш, гл. Вываривать, выварить. ви́варив з нього воду. Измучилъ его, истомилъ. Ном. № 2727. Словник української мови Грінченка