виведений

Ви́ведений, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виведений — ви́ведений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. виведений — [вивеидеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. виведений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вивести. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виведений — ВИ́ВЕДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́вести. Усі були похмурі; усі ждали чогось страшного, – наче усі були на кару виведені (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  5. виведений — виво́дити / ви́вести з ла́ду́. 1. що. Робити що-небудь непридатним для користування, роботи тощо; псувати, ламати, нівечити. Пісок виводив з ладу найціннішу, найдефіцитнішу апаратуру (О. Фразеологічний словник української мови
  6. виведений — ВИ́ВЕДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́вести. Усі були похмурі; усі ждали чогось страшного, — наче усі були на кару виведені (Мирний, І, 1954, 342); — Чи ти здурів, чоловіче, чи що тобі таке? — крикнув ключник, виведений із терпцю (Фр. Словник української мови в 11 томах