виворіт
ВИ́ВОРІТ, роту, ч. Внутрішній, зворотний бік чого-небудь.
Підрубивши рубець.. з вивороту, повертають тканину на лицьовий бік (Укр. нар. худ. вишив., 1958, 32);
Машинка йде легко, і руно показує свій молочно-білий виворіт (Багмут, Опов., 1959, 102).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виворіт — ви́воріт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- виворіт — -роту, ч. Внутрішній, зворотний бік чого-небудь. Виворіт матки мед. — патологічний процес, при якому матка частково або цілком вивертається назовні. Виворіт повіки мед. — патологічний стан повіки, при якому її край відстає від очного яблука. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виворіт — ВИ́ВОРІТ, роту, ч. Внутрішній або зворотний бік чого-небудь. Машинка йде легко, і руно показує свій молочно-білий виворіт (І. Багмут); Підрубивши рубець із вивороту, повертають тканину на лицьовий бік (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- виворіт — ВИ́ВОРІТ (внутрішній, зворотний бік чого-небудь — перев. тканини), СПІД, НИЗ рідко, СПІ́ДКА розм. Виріб, виконаний в'язкою вкругову, має лице й виворіт (із науково-популярної літератури); Є у неї скриня — сундучок... Словник синонімів української мови