виворітний
ВИВОРІТНИ́Й, а́, е́. Прикм. до ви́воріт.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виворітний — виворітни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- виворітний — -а, -е. Прикм. до виворіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виворітний — ВИВОРІТНИ́Й, а́, е́. Прикм. до ви́воріт. Шви застосовували лицеві та виворітні (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах