вивудити
ВИ́ВУДИТИ, джу, диш, док., перех. Піймати вудкою;
// Піймати на нитку, мотузочок з приманкою, закидаючи їх як вудку.
Хлопчик знає, що це тарантулова нора, йому давно кортіло вивудити звідти її хазяїна (Донч., V, 1957, 57);
*Образно. Дозволив собі порадити доктору уникати розмов з кореспондентами: — Справа важлива, і вони захочуть вивудити для себе якусь поживу (Рибак, Час.., 1960, 330).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me