1. Словник української мови у 20 томах

виворітний

ВИВОРІТНИ́Й, а́, е́.

Прикм. до ви́воріт.

Шви застосовували лицеві та виворітні (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виворітний — виворітни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. виворітний — -а, -е. Прикм. до виворіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виворітний — ВИВОРІТНИ́Й, а́, е́. Прикм. до ви́воріт. Словник української мови в 11 томах