виворітний

виворітни́й

-а, -е.

Прикм. до виворіт.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виворітний — виворітни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. виворітний — ВИВОРІТНИ́Й, а́, е́. Прикм. до ви́воріт. Шви застосовували лицеві та виворітні (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. виворітний — ВИВОРІТНИ́Й, а́, е́. Прикм. до ви́воріт. Словник української мови в 11 томах