вивідувати
ВИВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ВІДАТИ, аю, аєш, док., перех. Випитуючи у когось, оглядаючи щось, дізнаватися про що-небудь (переважно таємне, приховуване).
Стражничиха доводила їм, що то чоловіка задля того поставлено, щоб, поміж людьми вештаючись, їх думки вивідував та всякі лиходійні заміри дізнавав (Мирний, IV, 1955, 352);
Щиро й попросту всадовила [хазяйка] мене за стіл, терпляче вивідувала, що я п’ю (Збан., Малин. дзвін, 1958, 21);
Треба спочатку послати в Яблуневію розвідників, які б вивідали, що за сили у ворога і де вони розташовані (Донч., V, 1957, 184).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вивідувати — виві́дувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вивідувати — Дізнаватися, розвідувати, вишпиговувати, винишпорювати, рознюхувати. Словник синонімів Караванського
- вивідувати — -ую, -уєш, недок., вивідати, -аю, -аєш, док., перех. Випитуючи у когось, оглядаючи щось, дізнаватися про що-небудь (переважно таємне, приховуване). Великий тлумачний словник сучасної мови
- вивідувати — ВИВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ВІДАТИ, аю, аєш, док., що. Випитуючи у когось, оглядаючи щось, дізнаватися про що-небудь (перев. таємне, приховуване). Словник української мови у 20 томах
- вивідувати — I вивуджувати, винаджувати, випитувати, допитуватися, запитувати, перепитувати, розпитувати, розпитуватися, цікавитися Фразеологічні синоніми: витягати живцем (вісті) II див. питати Словник синонімів Вусика
- вивідувати — виві́дувати (вивіря́ти) / ви́відати (ви́вірити) ума́ у кого, заст. Намагатися дізнатися про чиї-небудь справжні думки, наміри, випитуючи про них. Чи ти, мила, справді умираєш? Чи ти в мене ума вивідаєш? (П. Фразеологічний словник української мови
- вивідувати — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- вивідувати — Вивідувати, -дую, -єш сов. в. вивідати, -даю, -єш, гл. Разузнавать, разузнать, вывѣдывать, вывѣдать. Стали ся в нього вивідувати: ой брате, брате, що там слихати? Гол. Также и кого вивідувати. Разспрашивать у кого. Словник української мови Грінченка