вивідувати

виві́дувати (вивіря́ти) / ви́відати (ви́вірити) ума́ у кого, заст. Намагатися дізнатися про чиї-небудь справжні думки, наміри, випитуючи про них. Чи ти, мила, справді умираєш? Чи ти в мене ума вивідаєш? (П. Чубинський); — Не плач, не плач, та Килинко, Ще я не вмираю, Це ж я з тебе, молодої, Ума вивіряю! (Нар. пісня); Про це удова знай мені торочить, щоб у мене вивідати ума: чи не виявила мені чого наймичка (Ганна Барвінок).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

вивідувати — виві́дувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
вивідувати — Дізнаватися, розвідувати, вишпиговувати, винишпорювати, рознюхувати. Словник синонімів Караванського
вивідувати — -ую, -уєш, недок., вивідати, -аю, -аєш, док., перех. Випитуючи у когось, оглядаючи щось, дізнаватися про що-небудь (переважно таємне, приховуване). Великий тлумачний словник сучасної мови
вивідувати — ВИВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ВІДАТИ, аю, аєш, док., що. Випитуючи у когось, оглядаючи щось, дізнаватися про що-небудь (перев. таємне, приховуване). Словник української мови у 20 томах
вивідувати — I вивуджувати, винаджувати, випитувати, допитуватися, запитувати, перепитувати, розпитувати, розпитуватися, цікавитися Фразеологічні синоніми: витягати живцем (вісті) II див. питати Словник синонімів Вусика
вивідувати — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
вивідувати — ВИВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ВІДАТИ, аю, аєш, док., перех. Випитуючи у когось, оглядаючи щось, дізнаватися про що-небудь (переважно таємне, приховуване). Словник української мови в 11 томах
вивідувати — Вивідувати, -дую, -єш сов. в. вивідати, -даю, -єш, гл. Разузнавать, разузнать, вывѣдывать, вывѣдать. Стали ся в нього вивідувати: ой брате, брате, що там слихати? Гол. Также и кого вивідувати. Разспрашивать у кого. Словник української мови Грінченка