вивітрений
ВИ́ВІТРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́вітрити.
Між скелями ущелина, водою в віках розмита, вивітрена падь (Гонч., Вибр., 1959, 392);
// У знач. прикм.
Поруч, у заростях, лежало.. вивітрене, як перепрана ганчірка, весло (Ле, Клен. лист, 1960, 89).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вивітрений — ви́вітрений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вивітрений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вивітрити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вивітрений — ВИ́ВІТРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́вітрити. Стояли [скелі] окремо, як будівля, поруйновані, вивітрені морозами, вітрами й часом (І. Багряний); Поруч, у заростях, лежало .. Словник української мови у 20 томах