1. Словник української мови в 11 томах

вивітрілий

ВИ́ВІТРІЛИЙ, а, е. Який зруйнувався, змінився під дією вітру й інших атмосферних явищ.

Порода може розколюватися на окремі плити.. Ці окремості краще виявлені на поверхні, ніж на глибині породи, і у більш вивітрілих, ніж свіжих порід (Курс заг. геол., 1947, 234);

// Який відокремився у вигляді дрібних часточок під впливом такої дії.

Багато вивітрілої крейди зносилось водою і відкладалось у вигляді крейдяного мергелю (Геол. ж., XVI, 2, 1956, 34).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивітрілий — ви́вітрілий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вивітрілий — -а, -е. Який зруйнувався, змінився під дією вітру та інших атмосферних явищ. || Який відокремився у вигляді дрібних часточок під впливом такої дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вивітрілий — ВИ́ВІТРІЛИЙ, а, е. Який зруйнувався, змінився під дією вітру й інших атмосферних явищ. Вивітрілі янтарі стають крихкими, тріщинуватими, пористими (з наук. літ.); Порода може розколюватися на окремі плити. Словник української мови у 20 томах